Кожен із нас – ВОЇН

 

 

Дівчина-весна

Прокидається природа,
Розквітає її врода.
Ось весніє дивоцвіт-горицвіт,
Десь рясніє гіацинт і нарцис.
Там жовтіє он шафран-
Лікар від хвороб і ран.
Медуниця ось цукрова-
Ряболиста, пурпурова.
А примулки й маргаритки
Схожі на яскраві зірки!
Із-під снігу на землі
Пролісок віночок сплів.
Усе в одвічному танку,-
Співаю пісню я дзвінку
Й радію, що уже прийшла
Й до мене дівчина-весна!!!

Петрова Аліса, 5-А клас

 

Баранікова Аріна, 0-А курс

 

Невже так швидко плине час,
так болісно і ненастанно,
що ворог суне вже на нас,
кривавить тіло, робить рани.

Чому ж так серденько болить,
що гине наша Україна?
Чому у грудях так щемить,
що мати не діждеться сина?

І багряніє обрій неба,
шатро його стріляє і кричить.
А москалі говорять: «Так і треба»,
а українці кажуть: «Треба жить!»

І жити мрієм в мирі і в безпеці,
щоб зорі нам світили, не ракети,
щоб не ховатись в кам’яні фортеці,
щоб замість плачу, чуть бенкети.

І вже нічого не зупинить нас,
ні град, ні метеор, ні урагани,
настав і наш зірковий час,
йдемо крізь біль, забудем рани.

Здобудем перемогу ми,
і військо наше нездоланне,
пройдемо крізь усі шляхи,
і знищем ворога ми невблаганно.

І не зламати нас ніяк,
Сьогодні і віднині,
бо кожен українець – це козак,
і вічна Слава Україні!

Баранікова Аріна, 0-А курс

 

Здор Аліна, 0-А курс

 

Смерть і війна, численні руйнування,
А світ увесь завмер, пасивно споглядає,
Чому воюють люди?
Хто відповість на це?
Це путінська агресія
Свій « руський мір» несе
Лише наші українці
Скидають із себе кайдани ординські
Через терни й перелоги
Мужньо йдем до ПЕРЕМОГИ!!!

Соловйов Гліб, ІІ- А курс

 

Верхогляд Анна, 0-А курс

 

Та хіба ж можна так робити?
Так не любити, не терпіти,
Та не давати просто жити.
Та ж я людина, хочу жити!!!
Не бути, жити та любити, не вибираючи цінити.
Ми – створені для цього діти…
Пам’ятаєш? Щоб любити.
А не стріляти, мучати й травити, а на кінець уже і вбити.
Задумайтеся, діти, усі ми діти.
Пам’ятаєш?

Бондаренко Аліса, ІІІ-Б курс

 

Прощаликіна Єлизавета, 0-А курс

 

Лягло сонце за горою,
Зорі засіяли,
Українці міцним тилом
Орків зустрічали.
Як став місяць серед неба,
Ревнула гармата,-
Прокинулись «миротворці»
Нікуди тікати!
А на ранок воріженьки покотом лежали,
Закрякали чорні круки,
Бо ще світом блудить
Темний цар Іуда
І шле нелюдів повсюди
Руський мір « спасати»…
Червоніє в Украіні,
Дзвонять в усі дзвони,
Украінці сизокрилі
Здобувають ВОЛЮ!!!

Здор Аліна, 0-А курс

 

Волошин Нікіта, 5 клас

 

Слава Україні

Слава Україні! І Героям Слава!
Вже не просто пара слів –
серця крик завзятий!
Гинуть наші воріженьки
Як роса на сонці
Будуть гинути і далі
У нашій сторонці.
Скільки буде литись кров,
поки що не знаю…
Знаю точно,з нами Всі
Українці завжди.
Незалежність й молотьба,
Сила й правда,воля!
Та за що ж нам,моя ненька,
Така тяжка доля?
Скільки вже було на світі
Війн,тортур кривавих
Знову хочуть москалі
Полягти степами
Не бійся моя ненька,
Головне,тримайся
Захищаем тебе ми
кров‘ю,словом,болем.
Зробим все,щоб на Вкраїні
Більш не знали горя.
Буде всесвіт добре знати
Хто це українці!
Заживем ми в ріднім краї,
Вільні молодії!

Зеленько Катя, ІV-Б курс

 

Коваль Маргарита, 5 клас

 

Україна-наша Батьківщина.
У нас вона така єдина.
Гарна,чиста,чепурна.
Та прийшла до нас війна.
Спіткнуло нас горе.
На наше Чорне море.
Прийшла росія,Україну побомбила.
Страшного лиха людям наробила…
Згоріла “Мрія”.
Але не надія.
Окупанте,десанте.
Та будь-який курсанте,
Затямте:
Український народ сильний та дужий
А росіянин,той, що байдужий,
Підтримує ворога-себе сам паплюжить.
Та й із соромом цим,він має ще жить.
Хай кров ворожу несе в синє море.
Будете спокутувати тяжкеє горе.
Отака от наука для вас “брати” буде.
Україна вам цього повік не забуде.
Ще не вмерла України ні слава,ні воля.
Померти в Україні така ваша доля!

Щербатюк Маргарита, 0-А курс

 

Неліпа Валерія, 5 клас

 

Крізь століття й навіки
Нас боронять козаки!
Хоробрі, мужні та єдині,
Сини своєї матінки Вкраіни!
У нас є воля, честь і гідність,
В російських орків – лише підлість!
Рідна земля – це наша сила!
Для ворога ж вона – могила!
Кладіть у свій карман насіння
І йдіть у дупу зі своїм «спасінням»!
Ми українці смерекові
Довіку й завсігди бороним свою волю!!!

Зеленько Анастасія, ІІ-Б курс

 

Сіренко Ангеліна, 5 клас

 

Скалозуб Женя, 5 клас

 

Чорна Домініка, 0-А курс

Поширити: